Зображення 92
СИМПТОМАТИЧНИЙ ТРЕМОР ПІДНЕБІННЯ —
ДАНІ НЕЙРОВІЗУАЛІЗАЦІЇ
76-річна жінка звернулася до лікаря-невролога з імовірним діагнозом симптоматичного тремору піднебіння (СТП), що характеризується ритмічними скороченнями м’яза-підіймача піднебінної завіски. Вона не скаржилася на клацання у вухах. При фізикальному обстеженні виявлено ознаки вегетативної дисфункції, двобічні сакади та пригнічення вестибуло-очного рефлексу, лівобічний синдром Бернара-Горнера. МРТ засвідчила двобічну гіпертрофію олив (рис.). Серед інших досліджень провели загальний аналіз крові, серологічні тести, визначення рівня паранеопластичних антитіл, вивчення ліквору, КТ, ПЕТ і ОФЕКТ із 123I-йодобензамідом. Результати — негативні.
СТП диференціюють із есенціальним тремором піднебіння (ЕТП) за: 1) наявності неврологічних симптомів, відмінних від тремору піднебіння; 2) відсутності клацання у вусі; 3) наявності гіпертрофії олив; 4) наявності скорочень м’яза-підіймача піднебінної завіски. Етіологія СТП — цереброваскулярні хвороби, черепно-мозкова травма, розсіяний склероз, пухлини, нейродегенеративні захворювання та інші причини. На відміну від нього, при ЕТП виявляють скорочення м’яза-підіймача піднебінної завіски, такі хворі часто скаржаться на клацання у вусі. Причину цього стану з’ясувати важко, зазвичай немає супутніх неврологічних ознак, МРТ — інтактна. Клінічні й лабораторні дані в пацієнтки вказують на СТП з імовірним нейродегенеративним підґрунтям.
Рис. Т2-зважена МРТ на аксіальному (А) і сагітальному (В) зрізі демонструє двобічне збільшення і посилення сигналу з нижніх ядер олив (стрілки).
За матеріалами таких сайтів:
http://www.med.harvard.edu/AANLIB/home.html
http://library.med.utah.edu/kw/brain_atlas/
http://www.brainexplorer.org/brain_atlas/Brainatlas_index.shtml
http://www.imaios.com/en/e-Anatomy/Head-and-Neck/Brain-neuroanatomy-3D-MR