КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ

Клінічна проблема:
чи є на цій ЕКГ дані про гіпертрофію камер?

48

Інтерпретація

ЧСС і ритм: синусова тахікардія з ЧСС 115 уд./хв.

Інтервали

Інтервали PR і QRS: нормальні.

Електрична вісь серця: +80 °.

Гіпертрофія камер: ця ЕКГ свідчить про гіпертрофію обох передсердь і лівого шлуночка.

Зміни комплексу QRST

Зубці Q: у відведенні aVL наявний комплекс QS. У контексті суттєво підвищеного вольтажу і відносно вертикальної осі комплексів QRS з високою ймовірністю можна стверджувати, що ізольоване виникнення цього зубця Q не має клінічної значущості.

Наростання зубця R: раннє виникнення перехідної зони.

Зміни сегментів ST і зубців Т: відзначається депресія сегментів ST та інверсія зубців Т, особливо у відведеннях, які засвідчують найвищу амплітуду зубців R. В основному інверсія зубців Т є асиметричною і відповідає вторинним порушення реполяризації (перевантаження). Але досить складно повністю виключити також наявність ішемії.

Клінічна інтерпретація цієї ЕКГ могла би виглядати таким чином:

«Синусова тахікардія з ЧСС 115 уд./хв.

Вертикальне положення ЕОС (+80 °).

Ознаки гіпертрофії правого і лівого передсердь.

Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка з перевантаженням і/або ішемією».

За наявності суттєвого зростання вольтажу, що ми бачимо на цій ЕКГ, глибоке термінальне негативне відхилення зубця Р у відведенні V1 з високою ймовірністю свідчить про істинну гіпертрофію лівого передсердя (за таких обставин ця знахідка є високоспецифічною). Але, з іншого боку, якщо немає особливих клінічних ознак, то специфічність виразних загострених зубців Р у нижніх відведеннях цієї ЕКГ не є надто високою (для діагностики гіпертрофії правого передсердя). Тому у клінічному опису можна зазначити, що гіпертрофія правого передсердя ймовірна.

За наявності такої ЕКГ можна зі 100% імовірністю стверджувати, що наявна гіпертрофія лівого шлуночка.

Підготував Володимир Павлюк