НА ЗАКІНЧЕННЯ НОМЕРА

Чи потрібні регулярні профілактичні медичні огляди?

Alexandra Sifferlin
The Time, October 2012

Якщо довірятись інтуїції, то проведення щорічних профілактичних медичних оглядів має сенс — при рутинному медичному огляді можна виявити ранні ознаки захворювання і вчасно призначити лікування, яке потенційно може продовжити або й врятувати життя пацієнту. Але чи так це насправді?

В останньому огляді, який опублікувала в Кохрейнівській бібліотеці (Cochrane Library) група The Cochrane Collaboration, наведено докази того, що ці героїчні зусилля медичних працівників не знижують ризику пацієнта померти від серйозного захворювання, наприклад раку чи ІХС, а замість цього можуть призвести до небажаних шкідливих наслідків.

Але чому? Данські дослідники проаналізували дані, отримані в 14 довготривалих дослідженнях (медіана спостереження за пацієнтами в динаміці 9 років), в які загалом було включено 182 880 пацієнтів. Частині з цих пацієнтів пропонувалося проходити регулярні профілактичні медичні огляди, а друга частина цього не робила. У дев’яти з цих досліджень протягом періоду спостереження не було виявлено жодних відмінностей між групами щодо кількості смертей, включаючи смерті від захворювань серця і раку — двох станів, які найчастіше оцінюють під час профілактичних медичних оглядів. Загалом виконаний аналіз не зміг виявити будь-яких відмінностей між групами щодо таких показників, як частота госпіталізацій, інвалідизація, стан тривоги в пацієнтів, частота скерування пацієнтів до спеціалістів, додаткові візити до лікаря чи проміжок часу, коли пацієнти не виходили на роботу. В одному дослідженні виявили збільшення кількості поставлених діагнозів на 20% у групі, яка проходила профілактичні медичні огляди, а в інших дослідженнях зареєстровано збільшення кількості учасників дослідження, які отримували препарати від гіпертензії, однак ці відмінності не вплинули на поліпшення клінічних наслідків.

Lasse Krogsboll, основний дослідник групи, що опублікувала огляд, заявив: “З отриманих даних можемо зробити висновок, що спонукання пацієнтів регулярно проходити профілактичні медичні огляди навряд чи дає їм якусь користь”.

Роль превентивних скринінгових обстежень залишається суперечливою. Інтуїтивне бажання проводити скринінг щодо захворювання з метою поліпшити клінічні наслідки є достатньо сильним, однак найновіші дані від таких державних організацій, як USPSTF (United States Preventive Services Task Force), не засвідчують, що профілактичні обстеження приводять до ліпших показників стану здоров’я. Якщо врахувати в аналізі такі фактори як вартість проведення профілактичних обстежень, а також вартість проведення додаткових тестів, щоб підтвердити хибнопозитивні чи хибнонегативні результати, отримані при профілактичному обстеженні, то такі скринінгові медичні обстеження в більшості випадків не є корисними.

Дуже показовим є випадок із раком грудної залози чи простати. Дослідження засвідчують, що регулярне виконання мамографій чи визначення простатоспецифічного антигену (ПСА) може призводити до надмірного лікування пухлин, які мають дуже низьку ймовірність викликати серйозне захворювання протягом життя людини, однак при цьому таке лікування є причиною непотрібного фізичного й емоційного стресу. Тому в останніх рекомендаціях, які опублікувала організація USPSTF, жінкам пропонують щорічно проходили скринінгові мамографії після досягнення віку 50 років (а не 40 років), а більшості чоловіків взагалі не рекомендують проходити тест на ПСА. Доктор Krogsboll: “Існує консенсус щодо того, що скринінг повинен базуватись на доказах, отриманих у рандомізованих клінічних дослідженнях, які б засвідчували наявність сприятливого балансу між позитивним ефектом такого скринінгу і шкідливими його впливами. В опублікованому нами огляді ми не змогли знайти такого сприятливого балансу, а отже, не бачимо жодного виправдання для проштовхування державних медичних програм, що підтримують проведення регулярних профілактичних медичних обстежень”.

Таким чином, виникає дуже непросте питання про те, яких медичних тестів достатньо при проведенні скринінгових обстежень. Дослідники не пропонують лікарям припиняти скринінг і призначати лікування в тих випадках, коли останні вважають, що в певного пацієнта є проблема зі здоров’ям, однак роблять припущення про те, що не мають жодного сенсу зусилля органів охорони здоров’я, спрямовані на проведення профілактичних медичних обстежень серед загального населення. Лікарям необхідно присвячувати більше часу своїм пацієнтам, щоб ліпше визначити їх індивідуальний ризик щодо виникнення певних захворювань, адже в перспективі це може поліпшити клінічні наслідки.

Проблема з рутинними профілактичними медичними оглядами полягає, власне, в тому, що пацієнти, які погоджуються проходити такі огляди, мають ліпший стан здоров’я, ніж ті, хто їх уникає (а отже, такі огляди переважно не покривають ті групи людей, які могли б отримати від них найбільшу користь). Крім того, більшість пацієнтів із груп ризику не отримують тих втручань, щодо яких доведено позитивний ефект на клінічні наслідки. Отже, загальні профілактичні медичні огляди не є розумним використанням обмежених ресурсів, виділених на охорону здоров’я.

Скорочений виклад підготував Володимир Павлюк