Як виграти будь-яку суперечку

Чи ви сперечаєтеся, чи дискутуєте або просто вирішили одне на одного покричати, вам завжди хочеться бути переможцем, причому шляхом доступного логічного пояснення. Ми розповімо вам, як можна виграти будь-яку суперечку, спочатку використовуючи дедукцію, а потім знаходячи дірки в аргументах вашого опонента.

Використовуйте дедуктивні аргументи

Основні дедуктивні аргументи дозволяють логічно привести до висновку на основі висунутої вихідної умови.

Вихідна умова — це припущення, про яке ви говорите, як про правдиву умову, однак воно ще не доведене, а в дедуктивному аргументі може бути більше одного припущення.

Кожне таке припущення потрібно висловлювати чітко, і щоб виграти будь-яку суперечку, вам потрібно намагатися переконати опонента у правдивості висунутого вами припущення, а потім перейти до висловлення своєї точки зору.

В основі цього аргументу лежить силогізм, основна форма якого має такий вигляд:

Припущення: усі X — це Y

Припущення: усі Y — це Z

Висновок: отже, усі X — це Z

Це вважається “формальною логікою” (яку вигадав ще Аристотель). Що стосується наших цілей, то її цінність неоднозначна, хіба що для підкреслення важливості зв’язків між висновком і його вихідними допущеннями.

Визначити твердження й пояснення

Найчастіше люди вважають, що висловлюють аргумент, а насправді це набагато менше, ніж аргумент. Ви зможете виграти будь-яку суперечку не тільки на основі висунутих вами аргументів, а й за рахунок дискредитації тверджень і пояснень, які видають за аргумент.

Наприклад, конструкція “Якщо..., то...” не є аргументом, оскільки це умовне твердження, що припускає правдиву заяву. У результаті воно може призвести до неправильних висновків.

З поясненнями точнісінько так само. Їхня загальна форма виглядає як “A, тому що B”. Якщо ви почуєте подібне, спробуйте трохи змінити вираз: “B, відповідно, A”, адже це еквівалентні вираження. Припустимо, ви сперечаєтеся щодо того, що у президента США були таємні плани в Іраку щодо нафти.

Ваш опонент вважає це правдивою заявою й говорить: “Тому він і напав на Ірак, що в нього була угода з нафтовими компаніями”.

Таким чином, дійшли висновку, що у президента були приховані наміри щодо нафти й угода з нафтовими компаніями, а тепер гляньте, що вийде, якщо ви трохи переставите аргументи: “Президент у змові з нафтовими компаніями, тому він напав на Ірак”.

Запам’ятайте: ви сперечалися про те, чи були у президента приховані наміри щодо нафти, але коли ви переставили цей аргумент, то з’ясувалося, що заява вашого опонента припускає саме те, що він намагався вам довести. Це омана, незалежно від того, правда це чи ні, це робить недійсною його точку зору.

Знайомство із загальними оманами

Омани — це помилки в логіці й міркуваннях, які зводять нанівець аргументи. Коли люди сперечаються або дискутують одне з одним, вони використовують омани, хоча, як звичайно, про це навіть не підозрюють.

Існує безліч оман. Розуміння загальних видів оман допоможе вам уникнути їх під час розмови або, навпаки, допоможе вам їх застосовувати під час суперечок і дебатів.

Чотири загальних омани включають:

1. Відволікаючий маневр: Це аргумент, що “відволікає аудиторію від основного питання за допомогою використання певних недоречних зауважень”. Власне кажучи, це стосується “будь-якого аргументу, у якому припущення логічно не пов’язані з висновками”. Як і в разі з прізвиськом, відволікаючий маневр намагається відхилити вас від ходу міркувань.

Приклад. Припустімо, що ви сперечаєтеся щодо недавнього рішення суду, відповідно до якого людина була визнана винною в певному злочині. Ви ж вважаєте, що підсудного повинні були визнати невинним. Опонент із вами не згоден і вважає, що “рішення суду цілком обґрунтоване, зрештою, він міг би одержати від 25 років до довічного”.

Ви сперечаєтеся з приводу звинувачувального вироку, а не про міру покарання, відповідно, у цьому аргументі важкість покарання не має жодного значення.

2. Лжесвідчення. У цьому аргументі “сперечальник намагається спростувати точку зору опонента, і для того, щоб це зробити, він атакує не саму точку зору, а її видозмінену (помилкову версію)”. Звичайно, це досягається шляхом неточного переформулювання точки зору опонента таким чином, щоб можна було легше її спростувати. Найчастіше цього досягають, якщо беруть щось екстремальне.

Приклад. Ви дискутуєте щодо урядових витрат на озброєння, які, на вашу думку, занадто завищені і їх потрібно скоротити. Ваш опонент вважає по-іншому: “А куди ж іще можна витратити гроші? На відновлення доріг? Не думаю, що наша країна стане краще захищеною після цього. Але ця тільки моя думка”.

Доволі просто спростувати аргумент, що захищає беззахисну і вразливу країну, але ви не будете (імовірно) сперечатися з цього приводу. Замість цього вам потрібно трохи перекрутити факти й перефразувати твердження, яке вам буде легко спростувати.

3. Дії, що ведуть до провалу. Сперечальник робить “помилку, що збиває з пантелику, яка збігається із причинною обумовленістю”. В основному, це робиться шляхом використання вашого аргументу як основи для аргументу опонента, а потім використаються деякі висновки, які з’явилися, начеб ваш аргумент був правдивим.

Висновок став би найжахливішим з усіх наслідків, які б потім порівнювалися з вашим аргументом, і це робило б отриманий висновок неспроможним.

Приклад. Ви сперечаєтеся щодо легалізації абортів, і ваш опонент каже: “Одержавши дозвіл на аборт, усе більше й більше жінок почнуть їх робити. І після того, як аборт стане звичайною процедурою, він забере в лікаря лише п’ять хвилин.

Згодом суспільство розробить додаткові пом’якшуючі закони щодо вбивств, а потім позбавлення людини життя більше не вважатиметься кримінальним злочином. Щоб цього уникнути, потрібно заборонити аборти”.

Хіба хтось говорив що-небудь про вбивства і кримінальні злочини? Мало того, ваш опонент запропонував безліч допущень, з якими ви не згодні, і він їх використовує для одержання потрібного йому висновку.

4. Робити проблему заздалегідь вирішеною й не потребуючою доказів. Аргумент, який “припускає, що будь-яке спірне питання не визнається протилежною стороною”.

У цій омані люди звичайно приводять свій висновок до одного припущення, з яким спочатку потрібно погодитися (як і в попередньому підрозділі). Наведений вище приклад про президента й нафтові компанії можна вважати варіантом заздалегідь вирішеного питання.

Перефразувати значення

Щоб виграти будь-яку суперечку, потрібно бути гнучким зі значенням слова “виграш”. Якщо ви сперечаєтеся з кимось про існування Бога, то у вас практично немає ніяких варіантів, щоб змінити точку зору опонента, незважаючи на те, наскільки логічно ви все побудуєте.

У найкращому разі сконцентруйтеся на логічній послідовності ваших міркувань, щоб наприкінці ви могли принаймні пишатися своїми можливостями в логіці. І взагалі буде добре, якщо під час розмірковувань вам удасться похитнути деякі поняття вашого опонента.

СПЕРЕЧАЙТЕСЯ РОЗУМНО

Під час суперечки або дискусії з іншою людиною дуже легко можна завестися. Постраждають ваші власні аргументи, але якщо над вами візьмуть гору емоції, те це може призвести до ще сумніших наслідків: ви перестанете слухати вашого опонента. Логіка й реальність не ідеальні.

Чим більше ви дозволите говорити своєму опонентові і чим краще будете прислухатися до його слів, тим більше шансів, що він припуститься помилки, якою ви зможете скористатися. Нехай він зробить стільки помилок, скільки це можливо.

І, звісно, як альтернативну точку зору пам’ятайте слова Карнегі: “Єдиний спосіб виграти в суперечці — це уникнути її!”

Підготував Федір Юрочко
на підставі матеріалів сайту www.xage.ru