НА ЗАКІНЧЕННЯ НОМЕРА

Охорона здоров’я Польщі:
повіти хочуть лікарів з України [1]

Через брак кадрів заклади охорони здоров’я повітів [2] починають все частіше тимчасово зупиняти діяльність деяких своїх відділень. Рецептом розв’язання цієї проблеми повинна стати можливість заповнити дефіцит кадрів лікарями з-за східного кордону (з України та Білорусі).


[1] Скорочений виклад статті. Автори: Томаш Жулцяк, Александра Куровська.
Див.: www.gazetaprawna.pl

[2] Одиниця територіального самоврядування ІІ рівня й адміністративного поділу. В Польщі 314 повітів і 66 міст на правах повіту. В повіті мешкає від 1,7 млн. осіб (Варшава) до 21 452 осіб (Сейненський повіт).


Органи самоврядування б’ють на сполох: в медичних закладах все більше бракує спеціалістів.

Приклад? Воєводська лікарня ім. Миколи Коперника в Пьотркові Трибунальському недавно зупинила роботу педіатричного відділення. Подібні проблеми в 2016 році мали також інші заклади охорони здоров’я Польщі — наприклад, Білогардська лікарня на місяць закрила відділення інтенсивної терапії, а влада Вольштинського повіту змушена була на півтора місяця обмежити діяльність терапевтичного відділення, що, як визнають самі керівники, викликало “великий резонанс серед людей”.

Іноземці на порятунок

Проблема браку кадрів настільки серйозна, що недавно нею зайнялася одна з робочих груп Спільної Комісії Уряду і Самоврядування. На думку представників повітів, рецептом вирішення цієї ситуації є залучення лікарів з-за кордону. “При істотному браку на ринку праці випускників медичних вишів дуже доречною є ідея спрощення нострифікаційних процедур для лікарів з інших країн. Залучення медиків з-за кордону, особливо з України, дало б можливість лікарням заповнити дефіцит”, — кажуть представники повітів Вєлькопольського воєводства.

І хоча кількість працюючих у нас лікарів з-за східного кордону збільшується — наприкінці жовтня 2016 р. в Польщі було зареєстровано 278 лікарів і 57 стоматологів з України (для порівняння: на кінець 2013 р. їх було 217 і 50 відповідно), а також 122 лікарі та 32 стоматологи з Білорусі (у 2013 р. їх було 91 і 21 відповідно), — кадровий дефіцит у лікарнях теж зростає.

Представники органів самоврядування підкреслюють, що треба якнайшвидше змінити правила працевлаштування іноземців. Бо теперішні не тільки складні, а й дороговартісні. Наприклад, якщо український лікар захоче працювати в Польщі, то має написати прохання про нострифікацію диплома і сплатити 4 тисячі злотих (приблизно 1 тисяча євро). І потім скласти екзамен.

Непереконаний міністр

Керівництво Міністерства охорони здоров’я до ідеї органів самоврядування налаштоване скептично. По-перше, звертає увагу, що Польща є однією з країн, яка зобов’язалася дотримуватися кодексу відповідної практики ВООЗ щодо працевлаштування іноземного медичного персоналу. Тому неможливо безпосередньо працевлаштовувати персонал, особливо з таких країн, стабільність систем охорони здоров’я яких під загрозою. А до таких країн належить також і Україна, каже речник Міністерства охорони здоров’я.

По-друге, Міністерство зазначило, що ситуація буде поліпшуватися, бо збільшується набір у медичні виші, особливо безплатні. Представники органів самоврядування, однак, вважають, що збільшення кількості місць у медичних вишах не обов’язково збільшить кількість лікарів, які практикують у Польщі. Причина? Стає все більше лікарів, особливо молодих, які виїжджають працювати в інші країни Євросоюзу.

Проте речник Міністерства охорони здоров’я переконує, що видача польському лікарю дозволу працювати за кордоном не означає, що ми безповоротно втратили його, бо багато хто з них після закордонних стажувань і праці повертається до Польщі з глибшими знаннями і досвідом. Або працює одночасно в двох країнах, наприклад, у вікенди в Німеччині чи Великій Британії. І додає: дозволи на роботу за кордоном має не більш як 10 тисяч польських лікарів.

Керівники і власники закладів охорони здоров’я думають інакше.

“Для нас відчутна втрата кожного лікаря, особливо в ситуації, коли суспільство старіє, а також старіють і медичні кадри, і нам потрібно буде все більше лікарів”, — каже староста Остшешовського повіту. І додає: мало яка польська лікарня нині не має кадрових проблем.

“Лікарні часто “воюють” між собою за лікарів, особливо за терапевтів і анестезіологів. А очікувати на повернення медиків з-за кордону — наївно через різницю в умовах праці й оплати в Польщі і, наприклад, у Німеччині”, — зазначає він.

Сумна статистика

Тим часом з урядових даних випливає, що в Польщі лікарів і стоматологів загалом приблизно 173 тисячі, що становить 4 спеціалісти на 1000 мешканців. Менш оптимістичні дані OECD [3] — згідно з ними у Польщі на 1000 мешканців 2,3 лікаря.


[3] Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) — Організація економічного співробітництва та розвитку — міжнародна організація, що об’єднує 34 країни світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян і вважаються розвиненими. До Організації входить 34 найбільш економічно розвинені країни світу — більшість держав Європейського Союзу, США, Австралія, Швейцарія, Норвегія, Південна Корея, Японія та ін.


На жаль, має значення тривалість навчання медичного фахівця — в середньому він має вчитися 12 років, тоді як потреби суспільства зростають, зокрема, і внаслідок старіння людей. Прогнозують, що кількість спеціалістів (лікарів і стоматологів) зменшиться на 18% через 10 років і на 38% через 20 років — якщо взяти до уваги, що спеціалісти перестануть працювати, маючи 70 років, а нові “надходитимуть” у такому ж темпі.

Скорочений виклад Федора Юрочка