Клінічні випадки

Клінічна проблема:
чи присутня на цій ЕКГ повна блокада ЛНПГ?

29

Інтерпретація

ЧСС і ритм: синусовий ритм з ЧСС від 60 до 65 уд./хв.

Інтервали:

Інтервал PR: нормальний (0,19 сек).

Інтервал QRS: подовжений (0,15 сек). Візуалізуються широкі, зазубрені, монофазні зубці R у відведеннях І та aVL, а також переважно негативні комплекси QRS у передніх грудних відведеннях цієї ЕКГ, що свідчить про повну блокаду ЛНПГ.

Інтервал QT: подовжений (більше ніж половина інтервалу R-R у таких відведеннях як ІІІ і aVL). Однак визначення інтервалу QT має невелику клінічну цінність при наявності блокади ніжки пучка Гіса.

Електрична вісь серця: принаймні -40 ° (патологічне відхилення ЕОС вліво).

Гіпертрофія камер: гіпертрофія лівого передсердя. Зубець Р зазубрений і подовжений (>0,12 сек у відведенні ІІ). Дуже ймовірно, що наявна також гіпертрофія лівого шлуночка, враховуючи суттєво збільшену амплітуду зубця R у відведенні aVL, дуже глибокі зубці S (усюди на ЕКГ у ключових відведеннях половинний вольтаж) у передніх грудних відведеннях, а також асоційовану гіпертрофію лівого передсердя.

Зміни комплексу QRST

Відзначається депресія сегментів ST у відведеннях І та aVL, що й можна очікувати при блокаді ЛНПГ. Однак зубець Т у цих відведеннях є позитивним, хоча його амплітуда і значно знижена. Хоча зміни комплексу ST-T не є типовими для неускладненої блокади ЛНПГ у цих латеральних відведеннях (повинна була би бути депресія сегменту ST і інвертований зубець Т), однак ступінь аномальності не є достатнім для того, щоб стверджувати, що це істинні первинні зміни зубця Т. У передніх грудних відведеннях відзначається помірна елевація сегментів ST і зубці Т є позитивними – відповідає типовим вторинним змінам зубця Т при блокаді ЛНПГ.

І нарешті, елевація сегмента ST та його випуклість також відзначається у відведеннях ІІІ і aVF. Хоча такі зміни сегмента ST повинні були б викликати занепокоєння при нормальних обставинах, на фоні сповільнення внутрішньошлуночкової провідності вони не мають якогось діагностичного значення.

Коментар

Цю ЕКГ можна було б проінтерпретувати двояко – повна блокада ЛНПГ або неспецифічне порушення внутрішньошлуночкової провідності. Обидва вони правильні залежно від того, які критерії обрано для визначення повної блокади ЛНПГ. Хоча морфологія комплексу QRS є типовою для повної блокади ЛНПГ у відведеннях І, aVL, а також передніх грудних відведеннях, конфігурація типу rSR`s` у відведенні V6 є абсолютно не характерною для цього порушення провідності. Оскільки відсутня типова морфологія комплексів QRS для блокади ЛНПГ у кожному з ключових відведень (І, V1 і V6), деякі електрокардіографісти класифікували б цю ЕКГ як неспецифічні порушення внутрішньошлуночкової провідності. Інші би проігнорували зміни у відведенні V6 і на підставі змін в інших відведеннях діагностували б повну блокаду ЛНПГ. Який електрокардіографічний діагноз обрано, не настільки важливо (ні з клінічної, ні з електрокардіографічної точки зору), якщо лікар розуміє суть і клінічні наслідки такого порушення на ЕКГ.

Опис такої ЕКГ міг би звучати таким чином:

“Синусовий ритм з ЧСС від 60 до 65 уд./хв. Різке відхилення ЕОС вліво (-40°). Повна блокада ЛНПГ (або неспецифічне порушення внутрішньошлуночкової провідності, залежить від Вашого вибору). Гіпертрофія лівого передсердя, імовірна гіпертрофія лівого шлуночка”.

Пацієнт, ЕКГ якого тут представлено, мав діагноз дилятаційної кардіоміопатії. Була виражена дилятація лівого передсердя і обох шлуночків, лівий шлуночок був також гіпертрофований.

Підготував Володимир Павлюк